У практиці слюсарної обробки процеси розпилювання і припасування зустрічаються досить часто, особливо при виконанні ремонтних і складальних робіт, а також в інструментальних цехах машинобудівних заводів.

Суть процесу розпилювання зводиться до того, що шляхом обробки круглих отворів напилками різного профілю одержують отвори квадратні, прямокутні, овальні та інших форм.

У ряді випадків заготовки деталей машин і виробів з отворами потрібної форми одержують і методом штампування, однак остаточно їх обробляють теж напилками шляхом розпилювання за розмірами, вказаними на кресленнях. Щоб не пошкодити стінок розпилюваного отвору боковими гранями напилка, його переріз повинен бути менший від розміру отвору. Отвори в деталях з вузькими, плоскими та прямолінійними поверхнями розпилюють за допомогою наміток, рамок і паралелей.

Припасування — остаточна точна пригонка однієї деталі до іншої без будь-яких просвітів, хитання і перекосів. При цьому одна з деталей до пригонки і припасування повинна бути оброблена в межах заданої точності.

Припасовують шаблони, контршаблони, матриці і пуансони. У шаблона і контршаблона робочі частини повинні бути припасовані дуже точно, так, щоб при стиканні припасованих сторін шаблона і контршаблона між ними не виникав зазор при будь-якому з можливих переставлянь.

Припасовують як замкнуті (закриті), так і напівзамкнуті (відкриті) кон.ури. Ці контурні порожнини називаються пройма- м и. Правильність їх контурів перевіряють спеціальними калібра- ми-шаблонами, що називаються виробками.

Розпилювання і пригонка напилкову—дуже трудомісткі процеси ручної обробки, там, де це можливо, їх намагаються механізувати.