Теорія сплавів

Будь-яка речовина може перебувати у твердому, рідкому, газоподібному та плазменному стані.

Тверді тіла мають певну форму. Під дією зовнішніх сил багато з них завдяки пластичності здатні змінювати свою форму і відновлювати її після припинення дії цих сил.;V

За структурною будовою тверді тіла можна поділити на кристалічні й аморфні. Порядок розташування атомів у тілах з кристалічною будовою суворо визначений, а сили взаємного тяжіння й відштовхування зрівноважені. Кристалічні тверді тіла мають певну критичну температуру плавлення. Метали є кристалічними речовинами.

Класифікація металів. Всі метали поділяються на дві великі групи — чорні й кольорові метали.

Група чорних металів об'єднує залізо й сплави на його основі (сталь, чавун).

Група кольорових металів складається з легких, легкоплавких, тугоплавких, уранових, рідкісно-земельних і благородних металів. Легкі метали мають невелику густину (алюміній, магній, берилій). До легкоплавких відносяться метали з температурою плавлення від —38,9 до 419° С (цинк, кадмій, ртуть, олово, свинець, вісмут, сурма, талій і елементи з ослабленими властивостями металів — германій, галій).

До благородних металів відносяться срібло, золото, метали платинової групи — всі вони мають високу протикорозійну стійкість.

В аморфних і рідких тілах атоми розташовані хаотично, тому аморфні тіла зберігають постійну форму, але не мають критичної температури плавлення і, як правило, є діелектричними. Отже, аморфні тіла (скло, смоли) за своїми фізичними властивостями займають проміжне місце між кристалічними і рідкими тілами.

Тверді речовини скло й смолу розглядають як загуслі рідини, які мають деякі властивості твердих тіл.

У рідинах, внаслідок енергійних коливань, закономірне розташування атомів у просторі не зберігається, хоч періодично відбувається певне впорядкування їх розташування.

У газах не існує ніякої закономірності розташування молекул, вони хаотично переміщуються, відштовхуючись одна від одної, таким чином, газ намагається максимально поширитися у просторі. При нагріванні газоподібні тіла характеризуються порівняно з твердими й рідкими тілами значно більшими величинами коефіцієнтів розширення.

За певних умов всі тіла здатні переходити у стан плазми, який характеризується розвитком процесів йонізації аж до повного зруйнування електронної оболонки атомів.

У табл. 1 наведено деякі властивості найважливіших металів.