Ручні та механізовані машинки для свердління

У практиці слюсарної обробки часто доводиться вдаватися досвердління отворів ручними дрилями, коловоротами і тріскачками, а також з допомогою механізованого інструменту — електричних і пневматичних свердлильних машинок.

174Ручні свердлильні машинки. Ручний гвинтовий дриль застосовується для свердління невеликих отворів (діаметром до 3 мм).

Ручний дриль із зубчастою передачею є більш універсальним (рис. 174, а). Він зручний у роботі, дає можливість свердлити отвори діаметром до 10—12 мм і має порівняно велике число обертів (до 300 об/хв). Свердло затискують у патроні 1 дриля, лівою рукою беруться за нерухому рукоятку б, а правою — за рухому 4 І, впираючись у нагрудник 5, починають правою рукою обертати рукоятку дриля. При цьому за допомогою конічної зубчастої передачі 3 обертання передається шпинделю 2. У процесі свердління треба стежити за тим, щоб свердло було спрямоване перпендикулярно до поверхні деталі. Перед закінченням свердління

наскрізного отвору натискування на дриль зменшують, оскільки при сильному натискуванні тонкий шар металу, що залишається» може продавитися, а свердло застряти або навіть зламатися.

Коловороти призначені для ручного свердління дрібниж отворів у дереві, фібрі, текстоліті і м'яких металах.

Ручний дриль з тріскачкою застосовується для свердління отворів діаметром від 20 до 35 мм у трудноприступ- них місцях, а також у тих випадках, коли не можна скористатися^ ні свердлильним верстатом, ні механізованими свердлильними машинками. Дриль з тріскачкою складається з шпинделя 2 (рис. 174,6), охоплюваного вилкою 7 рукоятки 8. На шпинделі закріплене храпове колесо 3. З одного кінця шпинделя у патроні закріплюється*

175свердло /, а на протилежний кінець накручується довга гайка 4 з конусним упором 5. Заскочка, закріплена у вилці 7, під дією пружини 9 заскакує у зуб'я храпового колеса і під час повороту рукоятки 8 за годинниковою стрілкою обертає храпове колесо і шпиндель із свердлом. Під час руху рукоятки у зворотному напрямі заскочка проковзує по зуб'ях храпового колеса і шпиндель не обертається. Перший із рухів є робочим, другий — холостим.

Приступаючи до свердління, дриль установлюють так, щоб свердло потрапило у накернене заглиблення на деталі, а конусним упором 5 упирають у нерухому скобу 6. Подача свердла здійснюється підкручуванням гайки 4.

Механізовані свердлильні машинки. Найпоширенішим інструментом для ручного свердління отворів є електричні і пневматичні свердлильні машинки.

Електричні свердлильні машинки випускаються трьох типів. Машинки важкого типу призначені длй? свердління отворів діаметром від 20 до 32 мм (рис. 175, а). Ці машинки звичайно мають дві рукоятки на корпусі (позиція /) або дві рукоятки і грудний упор (позиція //). Машинки середнього типу призначені для одержання отворів діаметром до 20 мм. Такі машинки мають одну рукоятку (рис. 175,6). Машинки легкого типу використовуються для свердління отворів діаметром до 9 мм. Корпуси таких машинок мають циліндричну або пістолетну форму (рис.

175, б). Незалежно від типу і потужності кожна електросверд- лильна машинка складається з трьох основних частин: електродвигуна, зубчастої передачі і шпинделя.

З машинок легкого типу найпоширенішою є свердлильна машинка И-90. Загальний вигляд цієї машинки показаний на рис. 175,6. Вона призначена для свердління отворів діаметром до 8 мм. Двигун машинки — універсальний колекторний, працює від сітки однофазного змінного або постійного струму промислової частоти напругою 220 в. Потужність двигуна — 0,2 кет. Двигун розвиває 8300 обіхв, але за допомогою редуктора, що складається з двох зубчастих коліс, число обертів зменшується до 680 на хвилину. Вал ротора і інші вали свердлильної машинки змонтовані на шарико- підшипниках. Двигун вмикають курком, що змонтований у верхній частині рукоятки і легко відхиляється вказівним пальцем руки. Вимикач, двополюсний повзунковий, розміщений всередині рукоятки. До електричної сітки свердлильна машинка приєднується кабелем із замкнутими в ньому проводами. Охолодження двигуна машинки И-90 здійснюється повітрям, що засмоктується вентилятором, напресованим на вал ротора.

Машинка И-90 важить 2,1 кгу що дає можливість легко удержувати її однією рукою під час роботи.

Всі електричні свердлильні машинки дуже економічні, але чутливі до перевантажень і застосовуються лише для короткочасних циклів роботи. В разі нагрівання обмотки електродвигуна понад 95° машинки виходять з ладу; це треба враховувати при користуванні ними.

Пневматичні свердлильні машинки приводяться в дію стиснутим повітрям, яке надходить до двигуна машинки з цехової магістралі або безпосередньо від компресора по гумовому шлангу під тиском 5—6 атн. За принципом дії розрізняють поршневі і ротаційні пневматичні машинки. Останні характеризуються більшою потужністю двигуна при однаковій вазі з машинками поршневого типу, випуск яких тепер припинено.

Пневматична свердлильна машинка И-34А ротаційного типу є найпоширенішим інструментом. Потужність її — близько 2 к. с. при числі обертів шпинделя 270 за хвилину. Найбільш поширена з машинок цього типу ротаційна свердлильна машинка И-68.

Широко використовуються під час виконання слюсарних робіт ротаційні свердлильні машинки малого розміру, що мають форму пістолета. На рис. 176, а показаний застосовуваний для свердління невеликих отворів (діаметром до 8 мм) пневматичний дриль РС-8. Потужність цієї машинки — близько 0,25 к. с., робоче число обертів свердла — 1000 за хвилину, вага — 1,6 кг. Різновидністю РС-8 є кутові пневматичні машинки типу УСМ-23 (рис. 176,6) і УСМ-50. Особливістю цих машинок є невеликі габаритні розміри кутової головки, що дає можливість успішно використовувати ці машинки під час свердління отворів, близько розміщених до ребер і стінок деталей і в інших незручних місцях.

Допоміжні пристрої до механізованого інструменту. Можливості використання електричних і пневматичних свердлильних

176машинок значно розширюються завдяки застосуванню нескладних насадок, стояків для закріплення інструмента і устаткування для підвішування машинок.

Насадки являють собою пристрої, за допомогою яких можна провадити свердління у трудноприступних місцях. Наприклад, під час свердління отворів під штифти, шплінти і стопори нерідко виникає необхідність розмістити вісь свердла під деяким кутом до осі свердлильної машинки.

На рис. 177,6 зображена насадка для пневматичної свердлильної машинки РС-8 з кутом повороту свердла відносно осі машинки* рівним 20°. Корпус 1 цієї насадки закріплюється на машинці за допомогою баранчика 4. У трубці 2 насадки розміщений шарнірний валик, обертаючий цангову оправку із свердлом 3.

Конструктивна схема кутової насадки з кутом передачі 90® наведена на рис. 177, а. Тут корпус 1 закріплюється на дрилі гвинтом 2. Ведучий валик 3 затискується у патроні машинки і через багатоланковий шарнір 4 з оправкою 5 передає обертання свердлу, закріпленому в цанзі 6.

177Завдяки застосуванню стояків для закріплення механізованого інструменту переносний інструмент може використовуватися і як стаціонарний. На рис. 178 наведено два приклади таких стаціонарних інструментів.

Пристрої для підвішування механізованого інструменту знижують затрати фізичних зусиль і сприяють росту продуктивності праці слюсарів. 178Підвісні пристрої являють собою легкі дво- або чотириколісні візки, установлені на монорейці, змонтованій над робочим місцем слюсаря. Щоб машинка не заважала робітникові в той час, коли він не користується нею, вона підвішується над робочим

2, стрічкова пружина, що знаходиться в середині балансира /, закручується, а при звільненні машинки — розкручується і піднімає її.

Догляд за механізованим ручним інструментом. Електрифікований інструмент вимагає спеціального догляду під час роботи і зберігання. До початку роботи треба старанно перевірити, чи досить міцно затягнуті всі болти і гайки. Вручну треба перевірити легкість і плавність руху всіх ходових деталей і вузлів

іпереконатися в наявності мастила. Потім, перед вмиканням інструмента в сітку, протерти шпиндель машинки і хвостовик наконечника з різальним інструментом179

Особливо старанно оглядають живильний шланговий шнур. Його ізоляція ні в якому разі не повинна бути порваною або протертою. Перед вмиканням інструмента в електричну сітку обов'язково перевірити, чи відповідає напруга і частота струму в сітці вказаним у паспорті інструмента. Щоб запобігти виходу інструмента з ладу, у процесі роботи треба стежити за нагріванням двигуна: обмотки електродвигуна не повинні нагріватися понад 75° 0. Практично нагрівання вважається допустимим, якщо на корпусі машинки можна тримати долоню. Якщо ж нагрівання вище допустимого, то час від часу треба вимикати інструмент. Після роботи інструмент слід старанно очистити від бруду і вийняти наконечник. Усі металеві частини протерти трохи масляною ганчіркою, протерти сухою ганчіркою зовнішню частину проводів, акуратно змотати їх і лише в такому вигляді здати інструмент на зберігання.

Зберігатися механізовані машинки електричної дії повинні у сухому опалюваному приміщенні.

Догляд за пневматичним інструментом здійснюється з такою ж старанністю. При свердлінні пневматичною машинкою перед приєднанням до неї шланга треба продути його стиснутим повітрям (через кран повітряної мережі), щоб видалити воду, яка потрапляє у шланг і трубопровід разом з повітрям і конденсується на стінках агрегатів повітряної системи. Під час тривалої перерви або після закінчення роботи треба закрити повітряний кран на магістралі, старанно очистити машинку і здати її в кладову

26.12.2015
1361

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!