Роботи виконуванні на свердлильному верстаті

Технологічні можливості свердлильних верстатів не обмежуються операцією свердління отворів. На них можна провадити зенкерування, розвірчування, а також ряд інших технологічних операцій, безпосередньо не зв'язаних з обробкою отворів.

Прийоми свердління. Залежно від точності та величини партії оброблюваних деталей отвори можна свердлити за розміткою з кернуванням центрів отворів або з допомогою кондукторів.

Свердління за розміткою при відносно точному положенні отвору провадять у два прийоми: попереднє і остаточне. Попереднє свердління виконують з ручною подачею на глибину 0,25 діаметра отвору, потім свердло піднімають, видаляють стружку і перевіряють збіг кола надсвердленого отвору з розмічальним колом. Якщо вони збігаються, то можна продовжувати свердління, ввімкнувши механічну подачу, і довести його до кінця. Якщо ж надсвердлений отвір виявився не в центрі, то його виправляють прорубуванням двох-трьох канавок від центра з того боку центрового заглиблення, куди потрібно змістити свердло. Канавки спрямують свердло у намічене кернером місце. Зробивши ще одне надсвердлювання і переконавшись у його правильності, доводять свердління до кінця.

Свердління з допомогою кондуктора провадять у тих випадках, коли треба одержати більш високу точність, а також при досить великій партії однакових деталей. Цей спосіб значно продуктивніший від свердління за розміткою, бо відпадає потреба в самому розмічанні, у видержці деталі перед її обробкою; кріплення деталі провадиться надійно і швидко; знижується втомлюваність робітника і т. ін. Наявність постійних установочних баз і кондукторних втулок, які направляють інструмент, підвищує точність обробки і забезпечує взаємозамінюванісгь деталей.

На рис. 169, а зображений закритий кондуктор коробчастої форми. Оброблювану деталь закривають всередині коробки 1, доводять

Основні види робіт, виконуваних на свердлильних верстатах до упору 2 і закріплюють гвинтами 4 і 6. Свердло спочатку вводять у напрямну втулку 3, а потім просвердливши отвір і пересунувши кондуктор, просвердлюють другий отвір через напрямну втулку 5.

169

При користуванні накладними кондукторами оброблювану деталь затискують у машинних лещатах або на столі верстата. Кондуктор З накладають на ту частину поверхні деталі 1, де потрібно просвердлити отвір (рис. 169,6). Закріплюють кондуктор на деталі бічними гвинтами 2 або притискачами різних конструкцій.

Свердління наскрізних отворіввідрізняється від свердління глухих отворів. Коли свердло підходить до виходу з отвору, опір металу значно зменшується, і відповідно повинна бути зменшена подача. Якщо подачу не зменшити, то свердло різко опуститься, захопить великий шар металу, заклиниться і може зламатися. Звичайно для того, щоб уникнути цього, в кінці свердління вимикають механічну подачу свердла і досвердлюють отвір з ручною сповільненою подачею.

Свердління глухих отворів на задану глибину вимагає попереднього настроювання з допомогою спеціального пристрою, що є на свердлильному верстаті. Якщо ж такого пристрою нема, користуються упорною втулкою, закріпленою в потрібному місці безпосередньо на свердлі (рис. 170).

Упорну втулку або пристрій для роботи по упору, змонтований на шпинделі, настроюють так. Свердло опускають на деталь, а упорний стержень (втулку) встановлюють і закріплюють на висоті, що відповідає глибині свердління. Коли свердло опуститься на встановлену глибину, упорний стержень або втулка дійдуть до обмежувача або до торця і зупиняться. При цьому шпиндель (свердло) не зможе просунутися далі в метал.

170До операції розсвердлювання (збільшення діаметра отвору, раніше просвердленого свердлом меншого діаметра) вдаються, коли в суцільному металі потрібно просвердлити отвір діаметром понад 25 мм. Як відомо, поперечна кромка (перемичка) свердла не ріже, а зминає матеріал, тому із збільшенням діаметра свердла, а отже, і перемички, збільшується осьовий тиск і процес різання утруднюється. Щоб усунути це шкідливе явище, спочатку свердлять отвір приблизно вдвоє меншого діаметра, а потім розсвердлюють його іншим свердлом до потрібної величини. У цьому випадку перемичка другого свердла в роботі участі не бере, і осьове зусилля зменшується.

Розсвердлювання отвору ведуть при подачі у 1,5—2 рази більшій, ніж під час свердління у суцільному металі свердлом того самого діаметра.

Розсвердлювати можна лише отвори, попередньо одержані свердлінням або у відлитих і штампованих деталях.

У практиці слюсарної обробки іноді зустрічаються особливі випадки свердління, як наприклад: свердління неповних і порожнистих отворів; вирізування отворів у листовому матеріалі; свердління пластмас і т. ін. Кожний з цих випадків обробки отворів має свої технологічні особливості і прийоми виконання.

Свердління неповних отворів провадять двома способами. За першим способом пару деталей закріплюють у лещатах так, щоб їх поверхні, на яких повинні бути просвердлені неповні отвори, збіглися. Потім розмічають на лінії стику закріплених деталей центри отворів і свердлять звичайним способом (рис. 171, а). Під час свердління неповного отвору в одній деталі користуються прокладками з того ж самого матеріалу, що і оброблювана деталь (рис. 171,6).

171Для свердління зміщених з центра отворів у деталях типу втулок або труб отвір (порожнина) втулки або труби забивається металевою або дерев'яною пробкою, через яку і провадять свердління (рис. 171, в). Якщо цього не зробити, то свердло, пройшовши пустий простір, упреться в нижню частину деталі і, не маючи напряму, ковзне і зламається.

Щоб уникнути поломки свердла, під час свердління глибокого отвору збоку циліндричної поверхні деталі треба попередньо обробити площадку (рис. 171, г) і лише після цього свердлити отвір звичайним способом.

172Якщо треба просвердлити великий отвір, особливо в листовому матеріалі, вдаються до вирізування отворів з допомогою спеціальних головок з розсувними різцями. Одна з конструкцій таких головок зображена на рис. 172. На корпусі 1 закріплюється траверса 4, по якій можуть переміщатися державки З із змінними різцями 5.

Різці можна точно установити по шкалах 7 на заданій відстані від центра. Центрування деталі 6 здійснюється центром 2.

173Свердління отворів у пластмасах також має свої особливості. Свердління органічного скла провадиться спіральними свердлами з кутом при вершині 2ф = 70° (рис. 173, а). Для обробки отворів великого діаметра (до 100—150 мм) користуються оправкою З (рис. 173,6), в якій з допомогою державки 1 закріплений різець 2. Виліт різця від центра оправки І? регулюється залежно від діаметра вирізуваного отвору.

Оправку з різцем, зображену на рис. 173,6, називають циркульним різцем.

Свердління шаруватих пластмас виконується спіральними свердлами із спеціальною заточкою (рис. 173, б). Отвори великих діаметрів вирізуються циркульними різцями. Під час обробки шаруватих пластиків типу пресшпану треба особливо гостро заточувати різальні кромки інструментів, щоб запобігти задирам.

26.12.2015
2593

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!