Слюсарний інструмент

Під час виконання слюсарних робіт користуються різноманітнимиінструментами та пристроями. Однією групою інструментів слюсар користується досить часто. Цей інструмент він одержує з інструментальної кладової в постійне користування. Інша група інструментів, пристроїв та приладів, застосовуваних порівняно рідко, може знаходитися в загальному користуванні на слюсарній дільниці;" ці інструменти слюсар бере з кладової на час виконання ним одержаного завдання.

Робочий інструмент слюсаря поділяється на ручний і механізований.

Ручний інструмент. Типовий набір ручного інструмента поділяється на:

різальний інструмент — зубила, крейцмейселі, набір напилків, ножівки, спіральні свердла, циліндричні та конічні розвертки, круглі плашки, мітчики, абразивний інструмент (бруски, і пасти) та ін.;

допоміжний інструмент — слюсарний і рихтувальний молотки, кернер, рисувалка, розмічальний циркуль, плашкотримач, вороток і т. п.;

слюсарно-складальний інструмент — викрутки, гайкові ключі, бородок, плоскогубці, ручні лещата і ін.;

вимірювальний і перевірний інструмент — масштабна лінійка, рулетка, кронциркуль, нутромір, штангенциркуль, мікрометр, кутники і малки, кутоміри, перевірні лінійки і т. ін.

Слюсар постійно повинен мати на своєму робочому місці: молот- ки~з круглим і квадратним бойками, зубила, крейцмейселі, ножиці, кусачки, бородки, напилки, викрутки, гайкові ключі, ножівки, ручні лещата і ін.

Слюсарні молотки є найбільш поширеним ударним інструментом. Вони призначені для нанесення ударів під час рубання, пробивання отворів, клепання, виправляння та ін. В слюсарній справі застосовують молотки двох типів — з круглими і квадратними бойками (рис. 12, а). Молотки з круглими бойками використовують у тих випадках, коли потрібна значна сила або влучність удару. Молотки з квадратними бойками вибирають для більш легких робіт. Молотки виготовляють з сталей марок 50, 40Х або У7, їх робочі частини — бойок і носок — загартовують на довжину не менш як 15 мм з наступним зачищанням і поліруванням.12

Слюсарні молотки випробовують трьома ударами по незагарто- ваній сталі марки У10, після чого на робочих частинах не повинно бути вм'ятин, тріщин і викришених місць. Вага молотків залежно від характеру виконуваних робіт становить: 50, 100, 200 і 300 г для виконання інструментальних робіт; 400, 500 і 600 г для слюсарних робіт і 800, 1000 г для ремонтних робіт.

Матеріалом для ручок молотків є кизил, горобина, клен, граб, береза — породи дерев, що відзначаються міцністю і пружністю. В перерізі ручка повинна бути овальною, а її вільний кінець роблять у півтора раза товщим, ніж біля отвору молотка. Довжина ручки залежить від ваги молотка. В середньому вона повинна бути 250—350 мм; для молотків вагою 50—200 г довжина ручок 200— 270 мм, а для важких — 350—400 мм. Кінець ручки, на який насаджується молоток, розклинюється дерев'яним клином, змазаним столярним клеєм, або металевим клином з насічкою (йоржем).

Зубило застосовують для розрубування на частини металу різного профілю, видалення припуску з поверхні заготовки, зрубування приливків і ливників на литих заготовках, заклепок під час ремонту заклепочних з'єднань і т. ін.

Зубило складається з трьох частин — робочої, середньої і ударної (рис. 12,6). Робоча частина зубила має форму клина, кути заточування якого змінюються залежно від оброблюваного матеріалу. Середній частині слюсарного зубила надають овального або багатогранного перерізу без гострих ребер на бічних гранях, щоб не поранити руки, головці (ударній частині) — форми зрізаного конуса13

Матеріалом для виготовлення слюсарних зубил є вуглецева інструментальна сталь У7А і У8А. Робочу частину зубила загартовують на довжину 15—ЗО мм, а ударну — 10—20 ммКрейцмейсель — інструмент, подібний до зубила, але з більш вузькою різальною кромкою, застосовується для вирубування вузьких канавок і пазів (рис. 12, в). Для вирубування канавок у вкладишах підшипників і інших подібних робіт застосовують нестандартизовані канавкові крейцмейселі (рис. 12, г) з гострокінцевими і напівкруглими кромками. Виготовляють крейцмейселі з вуглецевої інструментальної сталі марки У7А і У8А і загартовують, як зубила.

Б о р о д о к застосовується для пробивання отворів у тонкій листовій сталі для «натяжки» просвердлених отворів під заклепки, тобто для встановлення одного отвору проти другого у з'єднуваних деталях, для вибивання забракованих заклепок, штифтів та ін. Слюсарні бородки (рис. 12,5) виготовляють з сталі марки У7А або У8А. Робочу частину бородка загартовують на всю довжину конуса.

Напилки являють собою різальний інструмент у вигляді стальних загартованих брусків різного профілю з насічкою на їх поверхні паралельних зубців під певним кутом до осі інструмента. Матеріалом для виготовлення напилків є вуглецева інструментальна сталь марок У13 і У13А, а також хромиста шарикопідшипни- кова сталь ШХ15.

Напилки мають різну форму поперечного перерізу: плоску, квадратну, трикутну, круглу і ін. Залежно від характеру викону- еаної роботи застосовують напилки різної довжини, а також з різним числом насічок, що припадають на 1 пог. см робочої частини (драчові, личкувальні та бархатні).

Застосовуються три типи ручних напилків: звичайні, надфілі та рашпілі. Звичайні напилки (рис. 13, а) виготовляють з вуглецевої інструментальної сталі марок У13 і У13А. Надфілі (див. рис. 125) — це ті ж самі напилки, але менших розмірів і з насічкою лише на половину або три чверті своєї довжини. Гладенька частина надфіля є рукояткою. Надфілі виготовляють з сталі У12 і У12А. Вони застосовуються для обробки малих поверхонь і доводки деталей невеликих розмірів.

14Рашпілі (див. рис. 122, б) відрізняються від напилків і надфілів конструкцією насічки. Вони застосовуються для грубої обробки м'яких металів — цинку, свинцю і ін., а також для обпилювання дерева, кістки, рогу.

Шабери (рис. 13,6) являють собою стальні штаби або стержні певної довжини з старанно заточеними робочими гранями (кінцями). За конструкцією шабери поділяються на суцільні та складені, за формою робочої частини — на п.поскі, тригранні та фасонні, а за числом різальних граней — на односторонні, що мають звичайно дерев'яні рукоятки, і двосторонні без рукояток.

Крім суцільних шаберів, останнім часом застосовують і змінні, що складаються з державки і вставних пластин. Різальними лезами таких шаберів можуть бути пластинки інструментальної сталі, твердого сплаву і відходи швидкорізальної сталі. Шабери не стандартизовані. їх виготовляють з інструментальної вуглецевої сталі У10А і У12А з наступним гартуванням.

Викрутки (рис. 14, а) застосовуються для загвинчування і відгвинчування гвинтів та шурупів, що мають проріз (шліц) на головці. Вони поділяються на суцільнометалеві з дерев'яними щічками, дротяні, коловоротні, спеціальні та механізовані. Викрутка складається з трьох частин: робочої (лопатки), стержня і ручки. Вибирають викрутку за шириною робочої частини, яка залежить від розміру шліца в головці шурупа або гвинта.

Гайкові ключі — необхідний інструмент для складання і розбирання болтових з'єднань. Головки ключів стандартизовані і мають певний розмір, який вказується на рукоятці ключа.

Зів (захват) виготовляють з таким розрахунком, щоб зазор між гранями гайки або головки болта і гранями зіву був від 0,1 до 0,3 мм.

Гайкові ключі поділяють на прості однорозмірні, універсальні (розвідні) і ключі спеціального призначення.

Прості однорозмірні ключі бувають плоскі одно- і двосторонні (рис. 14,6); накладні глухі; для круглих гайок; торцеві зігнуті та прямі. Торцеві ключі прямі та зігнуті (рис. 14, в) застосовуються в тих випадках, коли гайку неможливо закрутити звичайним ключем.

Простими однорозмірними ключами можна закручувати гайки лише одного розміру і однієї форми. Розсувні (розвідні) ключі (рис. 14, г) відрізняються від простих ключів тим, що вони можуть застосовуватися для відкручування або закручування гайок різних розмірів. Вони мають розміри зіву від 19 до 50 мм при різній довжині рукояток. Спеціальні ключі дістають назву за родом застосування, наприклад ключ під вентиль, ключ до гайки муфти і т. ін., а також для роботи у трудноприступних місцях.

Ручна ножівка (див. рис. 98) звичайно застосовується для розрізування металу, а також для прорізування пазів, шліців у головках гвинтів, обрізування заготовок по контуру та ін. Ножівкові станки бувають суцільні та розсувні. Останні мають ті переваги, що в них можна кріпити ножівкові полотна різної довжини.

Використання розглянутого вище ручного інструменту пов'язане з трудомісткою і малопродуктивною роботою, проте до цього часу ще багато слюсарів застосовують лише ручний інструмент, тим часом як значна частина слюсарних робіт може бути механізована застосуванням різноманітних стаціонарних і переносних машин, а також електричних і пневматичних інструментів. Застосування таких інструментів дає можливість значно підвищити продуктивність праці. Так, наприклад, закручування болтів і гайок за допомогою механізованого гайковерта провадиться у 4— 10 раз швидше, ніж вручну звичайним гайковим ключем^ зачищання поверхонь за допомогою переносних шліфувальних машинок здійснюється у 5—20 раз швидше, а шабрування механізованим шабером у 2—3 рази швидше, ніж ручні операції шабрування.

09.11.2015
5997

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!