Інструменти для рубання

Різальний інструмент. Як різальний інструмент для рубання металів застосовується зубило, крейцмейсель і канавочники. Зубила для рубання гарячого металу називають ковальськими, а для рубання холодного металу — слюсарними.

Слюсарне зубило складається з трьох частин: робочої, середньої і ударної.

У процесі обробки різанням потрібної форми деталі досягають зніманням лишку металу у вигляді стружки. При цьому різальній частині інструмента надається форма клина. Зубило являє собою найпростіший різальний інструмент, в якому клин особливо чітко виражений (рис. 56).

Діяння клиноподібного інструмента на оброблюваний метал змінюється в залежності від положення клина і спрямування дії сили, прикладеної до його основи.

Розрізняють два основних види роботи клина:

вісь клина і напрям дії сили, прикладеної до його основи, перпендикулярні до поверхні заготовки (рис. 56, а). В цьому випадку заготовка розрубується (розколюється) (рис. 56,6);

вісь клина і напрям дії сили, прикладеної до його основи, утворюють з поверхнею заготовки кут менше 90°. В цьому випадку з заготовки знімається стружка (рис. 56, в).

Форма різальної частини (рис. 56, в) і кути її загострення визначають геометрію різального інструмента (зубила). Поверхні робочої частини зубила називаються гранями. Грань, по якій сходить стружка металу в процесі різання, називається передньою, л протилежна їй грань, обернена до оброблюваної поверхні заготовки,— задньою. Перетин передньої і задньої граней клина утворюють різальну кромку. Ширина різальної кромки зубила звичайно дорівнює 15—25 мм.

Кут, утворений сторонами клина, називається кутом загострення; він позначається грецькою буквою а (альфа). Кут між передньою гранню і оброблюваною поверхнею називається кутом різання і позначається буквою б (дельта). Кут між передньою гранню, і площиною, проведеною через різальну кромку перпендикулярно до оброблюваної поверхні, називається переднім кутом і позначається буквою ^ (гамма).

Чим менший кут загострення, тим менше зусилля треба прикласти для здійснення різання. Тому величину кута загострення вибирають залежно від твердості оброблюваного металу і умов роботи інструмента.
Схема процесу різання зубилолмінструмента. Чим більша твердість і крихкість металу, тим сильніший його опір прониканню в нього клина і тим більшим повинен бути кут загострення зубила. Для рубання чавуну і бронзи приймають р = 70°, для сталі середньої твердості |3 = 60°, для міді і латуні Р = 45°, для алюмінію і цинку |3 = 35°.

Призначення заднього кута а — зменшити тертя між інструментом і оброблюваною поверхнею. Величина заднього кута звичайно становить 3—8°.

Середня частина зубила має форму, зручну для тримання його в процесі рубання; звичайно ця частина зубила має переріз прямокутної форми з овальними гранями або форму багатокутника.

Головка зубила виготовляється завжди у вигляді зрізаного конуса з півкруглою верхньою основою. При такій формі головки сила удару молотком по зубилу використовується з найбільшим ефектом, бо удар, що наноситься, завжди припадає по центру ударної частини зубила. Конусна головка, крім того, менше розклепується під час роботи.

Розміри слюсарних зубил наведені в табл. 2. Зубила завдовжки 100—125 мм застосовують під час виконання дрібних робіт, а довжиною 150—200 мм—для грубої роботи. Якість зубила залежить від додержання встановленого режиму термічної обробки (гартування і відпускання) і правильності заточування. Гартування робочої частини зубила провадиться шляхом нагрівання його на довжину 40—70 мм до температури 800—830° С (світло-вишнево-червоний колір розжарювання) і охолодження у воді на довжині 15—ЗО мм з наступним відпусканням до появи фіолетового кольору мінливості. Гартування головки зубила провадиться таким самим способом на довжині 15—20 мм з відпусканням до сірого кольору мінливості.

Крейцмейсель відрізняється від зубила тим, що його різальна кромка значно вужча, ніж у зубила. Застосовується він для вирубування вузьких канавок, шпонкових пазів і т. ін. Щоб крейцмейсель, заглиблюючись у канавку, не заклинювався, його різальну кромку роблять трохи ширшою ніж робоча частина, що міститься за нею. У ряді випадків під час обрубування великих площин крейцмейсель використовують перед застосуванням зубила.

Термічна обробка і геометрія заточування крейцмейселя нічим не відрізняється від термічної обробки і геометрії заточування зубила. Стандартні розміри крейцмейселів за ГОСТ 7212—54 наведено її іабл. 3.

Канавочник застосовується для вирубування мастильних канавок у вклад «цах і втулках підшипників, профільних канавок спеціального призначення і інших подібних робіт. Кана- ночники виготовляються з гострокінцевими і півкруглими різальними кромками. Розміри їх залежать від діаметра вкладишів підшипників і втулок, в яких необхідно вирубати мастильні канавки. Канаїючіиік відрізняється від крейцмейселя лише формою різальної кромки.

Слід відзначити, що операція вирубування канавок трудомістка і відповідальна; канавки після вирубування часто бувають нерівними, з неоднаковою глибиною і т. п. Тому новатори виробництва вишукують можливості удосконалення процесів вирубування канавок у вкладишах і втулках підшипників застосуванням спеціальних пристроїв і механізованого інструменту.

Заточування зубила і крейцмейселя. Верстати для заточування різального інструменту можна підрозділити на три основні групи.

заточні для заточування вручну (точила);

універсально-заточні для заточування інструментів різних видів;

спеціальні (звичайно напівавтомат) для заточування одного певного виду інструмента.

Для заточування зубила і крейцмейселя звичайно користуються простими верстатами. Заточуваний інструмент установлюють при цьому на підручник 1 простого заточувального верстата (рис. 57) і з легким натискуванням повільно переміщують його по всій ширині шліфувального круга. Заточування слід вести з охолодженням у воді. У процесі заточування зубило (крейцмейсель) слід повертати то одним, то другим боком, це забезпечує рівномірне заточування. Різальна кромка зубила після заточування повинна мати однакову ширину і нахил до осі зубила. Величина кута загострення зубила або крейцмейселя перевіряється шаблоном, що являє собою пластинку з кутовими вирізами у 70, 60, 45 і 35°. Під час заточування зубила або крейцмейселя необхідно закривати захисний екран 2 і запобіжний кожух 3.

Ударний інструмент. До різновидностей ударного інструменту відносяться молотки різного призначення і конструкцій.

Слюсарні молотки виготовляють двох типів: з квадратними і круглими бойками (див. рис. 12, а). Процес виготовлення

молотків з квадратним бойком простіший, вони дешевші і тому в практиці слюсарної обробки мають широке застосування. Перевага молотків з круглим бойком полягає в тому, що їх ударна частина порівняно з тиловою мав велику масу, що забезпечує велику силу удару і влучність.

Запточування зубилаІстотним е вибір молотка за вагою. Вага молотка повинна відповідати ширині різальної кромки зубила. Практика показує, що для нормального удару під час рубання металу кожному міліметру ширини різальної кромки зубила повинно відповідати 40 г ваги молотка, а кожному міліметру ширини різальної кромки крейц- мейселя — 80 г ваги молотка. При виборі ваги молотка, природно, треба враховувати також вік і фізичну силу працюючого.

16.11.2015
4116

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!