Прийоми розпилювання прямокутних і фасонних отворів

Будь-яка підготовка до розпилювання починається з розмічання і кернування розмічальних рисок, свердління отворів по розмічальних рисках і вирубування пройм під розпилювання отворів у заготовці.

Розглянемо випадки розпилювання отворів, що найчастіше зустрічаються в практиці слюсарних робіт.

232Розпилювання квадратного отвору провадять у заготовках воротків та інших деталей. Розмітивши отвір для свердління під розпилювання (рис. 232, а), вибирають свердло, діаметр якого на 0,5 мм менший від сторони квадрата, і свердлять. Потім у просвердленому отворі квадратним напилком надпилюють, чотири кути, не доходячи 0,5—0,6 мм до розмічальних рисок, після чого продовжують розпилювання отвору за розмірами головки (квадрата) мітчика або розвертай.

Отвір по головці квадрата припасовують у такій послідовності: спершу припилю- ють сторони 1 і 3 так, щоб головка мітчика або розверт-

ки входила в отвір тільки кінцями на глибину 2—3 мм, а потім припилюють сторони 2 і 4. Далі припасування ведуть послідовною обробкою сторін доти, поки квадратна головка легко і без хитання не ввійде в отвір. Якщо пройма невелика, то обмежуються свердлінням одного отвору (рис. 232, а). При розпилюванні великих пройм заготовку обсвердлюють по контуру (рис. 232,6). Якщо ж пройма має довгасту форму, то свердлять два або кілька отворів в один ряд (рис. 232, в, позиція /); так, зокрема, роблять при розпилюванні отворів у молотках та ін.

Вирубують пройми зубилом, крейцмейселем, просікачами, комбінованим способом і продавлюванням.

Рубати зубилом чи крейцмейселем треба на 0,5—0,6 мм вище від розмічальної риски. Припуск, що залишився, знімають напилком у процесі розпилювання отвору. При комбінованому способі одержання пройм роблять так: спершу прорубують одну-дві перемички (рис. 232,6, позиція //), потім решту перемичок прорізують ножівкою (рис. 232,6, позиція III—IV).

Розпилювання гайкових ключів під головки болтів досить поширене в практиці слюсарної обробки. Ключ під квадратні головки болтів різцетримача токарного верстата має на одному кінці відкритий зів, а на другому — квадратний отвір розміром 14 X 14 мм.

Розмітивши пройми і просвердливши отвір діаметром 13—

мм, починають розпилювання. Спершу розпилюють відкритий зів, забезпечуючи перпендикулярність стінок пройми до площини головки ключа, а також прямолінійність і паралельність елементів між собою.233Правильність розпилювання перевіряють за допомогою виробок на просвіт.

Шестигранні пройми слід розпилювати по можливості плоскими напилками. Це прискорює процес обробки і створює умови для збільшення ширини розпилюваної площини й одержання прямолінійної поверхні.

234Розпилювання отворів по вкладишах багато в чому схоже з розпилюванням за розміткою; різниця тільки в тому, що перевіряють пройму вкладишем на просвіт (рис. 234, а).

світ (рис. 233, а, б, в). Потім розпилюють закриту пройму ключа під квадратну головку болта. При розпилю- ванні невеликих отворів може статися, що в пройму ввійде тільки частина напилка. У цьому разі рухи напилка повинні бути короткі і плавні. В міру розширення розпилюваного отвору довжина ходу напилка збільшується, потім його переміщення в отворі стає вільним, і розпилювання йде цілком нормально.

Розпилювання, наприклад, тригранного отвору в заготовці шаблона слід виконувати в такій послідовності:

розмітити контур розпилюваного отвору і просвердлити його (рис. 234,6);

у круглому отворі заготовки надпиляти три кути тригранника;

по черзі розпиляти сторони отвору, не доходячи 0,5 мм до розмічальної риски (рис. 234, в);

розпиляти сторони / і 2 до риски і припасувати їх по виробці;

розпиляти до риски сторону З і припасувати її до сторін 1 і 2 по виробці (рис. 234, а);

остаточно обпиляти сторони і старанно зняти галтелі в проймі з перевіркою вкладишем.

Під час пригонки треба слідкувати за тим, щоб вкладиш входив у пройму вільно, без перекосу і хитання. Зазор між сторонами шаблона і вкладиша при перевірці щупом повинен бути однаковий.

Слід пам'ятати, що в будь-якій пригонці ковзних деталей найістотнішою перешкодою є гострі ребра, кути і задирки припилю- ваних поверхонь. Тому їх треба обережно знімати, підправляти і згладжувати личкувальним напилком, щоб припасовувані деталі входили одна в одну вільно, без хитання.

26.12.2015
897

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!