Устаткування інструмент і пристрої для паяння

При паянні застосовують різні нагрівальні прилади і пристрої, за допомогою яких здійснюється нагрівання паяльника або паяння занурюванням з'єднуваних деталей у розплав лений припій, а також паяння за допомогою нагрівання струмами високої частоти та ін. До таких пристроїв належать паяльні лампи, газові пальники, печі, ванни, установки СВЧ тощо.

Паяльна лампа складається з резервуара 1 для пального (рис. 260), ручки 7 для перенесення лампи, заливної горловини з пробкою 8, насоса 6 для накачування повітря в резервуар, пальника 4 з вентилем 5 для регулювання кількості подаваного пального, змійовика для підігрівання палива, що надходить у пальник, форсунки для розпилювання підігрітого пального, трубки З, яка спрямовує полум'я. Під пальником знаходиться чашечка 2 для пального, потрібного для розпалювання паяльної лампи.

260Хоч паяльна лампа за своєю будовою відноситься до нескладних нагрівальних приладів, вона потребує вмілого поводження та уважного догляду. Тому при користуванні паяльною лампою треба додержувати застережних заходів.

Основним інструментом, застосовуваним при паянні м'якими припоями, є паяльник. Він служить для розплавляння і розподілу припою в шві, а також для підігрівання самого шва.

Щодо способу нагрівання паяльники поділяються на такі, що нагріваються періодично, і такі, що нагріваються безперервно. До тих, що нагріваються періодично, належать звичайні паяльники, які нагріваються полум'ям паяльної лампи, в горні або в муфельній печі; до тих, що нагріваються безперервно, належать бензинові, газові та електричні паяльники.

Паяння твердими припоями провадять нагріванням підготовленого місця спаю разом з припоєм та флюсом. Нагрівання провадять полум'ям ацетиленового пальника, паяльної лампи або в горні.

261

Звичайний паяльник являє собою брусок червоної міді із скошеним у вигляді клина робочим кінцем. Другий кінець бруска укріплений на стальному стержні з дерев'яною рукояткою (рис. 261, а). Вага паяльника, як правило, не повинна перевищувати 1,0—1,5 кг.

Електропаяльник нагрівається теплом, що виділяється при проходженні електричного струму по обмотці з високим електричним опором, розміщеній на стержні паяльника. Він складається з мідного стержня 1 (рис. 261,6), обмотки 2, теплової ізоляції З, кожуха 4 і рукоятки 5. Електричний струм підводиться до обмотки через провідники 6.

Електричні паяльники добре зберігають постійну температуру нагрівання до 400° С, не вкриваються кіптявою, зручні в роботі, застосування їх сприяє значному поліпшенню умов праці.

Для паяння дуже дрібних деталей і паяння у трудно приступних місцях користуються паяльною трубкою. Приставивши таку трубку одним кінцем до полум'я спиртової лампочки, дмуть у трубку з другого кінця, спрямовуючи тим самим полум'я в місце спаювання.

У процесі паяння як допоміжний інструмент використовують шабери та напилки; ними обробляють скошені кінці робочої частини паяльника, зачищають місця паяння і готові шви. З напилків найзручніші плоский драчовий завдовжки 250—300 мм і тригранний драчовий завдовжки 200—250 мм.

Для точної фіксації деталей, що підлягають паянню, а також щоб запобігти виникненню в них розтягуючих напруг, у ряді випадків рекомендується застосовувати такі пристосування і допоміжні пристрої, як різні струбцини для попереднього кріплення спаюваних частин, підставки для паяльників і деталей, клини тощо.

26.12.2015
2390

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!