Механізація обпилювання деталей

Трудомістке і стомливе для працюючого ручне обпилювання поверхонь має все ж значну питому вагу в загальному обсязі слюсарної обробки, тому на заводах прагнуть скоротити ручне обпилювання за рахунок обробки деталей на верстатах і механізувати процес обпилювальних робіт.

Механізації обпилювання досягають застосуванням обпилювальних верстатів, електричних і пневматичних шліфувальних машинок, а також спеціальних пристроїв і агрегатів.

Заміна обпилювання поверхонь шліфуванням їх за допомогою електричних і пневматичних переносних шліфувальних машинок. Ці машинки підвищують продуктивність праці порівняно з обпилюванням вручну в 5—20 раз. Розглянемо найбільш поширені конструкції.

147Універсальна електрична шліфувальна машинка И-54А з гнучким валом (рис. 147) дає можливість механізувати найрізноманітніші слюсарні роботи. На гнучкому валі можуть встановлюватися різні наконечники, в тому числі пряма шліфувальна головка, кутова головка і ін. Потужність електродвигуна машинки становить 1 кет, число обертів — 2850 за хвилину. Вага машинки з підставкою і кабелем —15 /сг. Довжина гнучкого вала — 3,2 м.

, Високочастотні шліфувальні машинки з асинхронним двигуном більш економічні в роботі і мають значно меншу вагу.

Пневматична шліфувальна машинка ШР-06 складається з пускового механізму, змонтованого в рукоятці 1

148(рис. 148), пневматичного роторного двигуна 2 і шпинделя з абразивним кругом 3. Вага цієї машинки — 2 /сг, максимальний діаметр шліфувального круга — 60 мм Інші конструкції пневматичних машинок, наприклад И-44, мають максимальний діаметр круга 125 мм. Крім переносних шліфувальних машинок для заміни ручного обпилювання застосовують п лоскош л іфу- вальні, радіально-шліфувальні та інші верстати.

Застосування механізованого обпилювального інструменту. У слюсарних, складальних і інструментальних цехах широко застосовуються механізовані напилки з електричними і пневматичними двигунами і механічні обпилювальні верстати. Праця слюсаря при цьому максимально полегшується і продуктивність обпилювання порівняно з обробкою вручну підвищується у кілька разів149Розглянемо деякі конструкції таких машинок, механізований напилок з електричним двигуном працює так. Включивши вилку 10 у штепсельну розетку (рис. 149), натиском на вимикач 9 слюсар вмикає електродвигун 8. Обертання ротора електродвигуна через пару шестерень 7 передається колінчастому валику 5, на кривошипній шийці якого насаджений шатун 4. Під час обертання валика шатун дістає зворотно-поступальні пере-

міщення, які через робочий шток З передаються напилку 7, закріпленому в головці 2 штока. Щоб напилок переміщувався плавно, без ривків, особливо у момент зміни напряму руху, у корпусі машинки встановлений масивний повзун — балансир 6, який дістає рух від другого шатуна, насадженого на той самий колінчастий валик.

150Так само здійснюється механізоване обпилювання з допомогою пневматичного напилка. Головна відміна його від електронапилка полягає в тому, що джерелом руху замість електродвигуна є пневматичний двигун ротаційного типу, працюючий від стиснутого повітря з тиском 5—6 атн.

Розглянуті механізовані напилки (машинки) зовнішньо майже однакові. Вага пневматичної машинки-напилка — 2,9 кг. Механізм її змонтований у литому силуміновому корпусі. Машинка робить 1500 подвійних ходів за хвилину. Довжина ходу напилка — 12 мм. Максимальна довжина застосовуваного напилка — 340 мм. Потужність пневматичного двигуна — 0,2 к.с.

Великою універсальністю відзначаються електричні приводи згнучким валом (рис. 150, а, б). На кінці вала закріплюється переносна машинка, яка називається «механічним напилком» (рис. 150, в). Електричні приводи з гнучким валом монтуються на візках і пересуваються по підлозі (рис. 150, а) або на підвісних візках (рис. 150,6). «Механічний напилок» (рис. 150, в)

побудований так. Через наконечник 9 обертання від гнучкого вала передається валику в, на кінці якого сидить черв'як 7, зчеплений з черв'ячним колесом 6. Ексцентриковий палець 5 черв'ячного колеса за допомогою ролика 4 передає зворотно-поступальний рух бугелю З і з'єднаному з ним плунжеру 1. Плунжер і бугель змонтовані у корпусі 2. Разом з плунжером 1 дістає зворотно-поступальний рух і прикріплений до нього прямий напилок. Величина ходу напилка обмежена і становить 25 мм.

Під час роботи таким напилком машинку беруть двома руками так, що напилок притискується до оброблюваної поверхні.

На кінці гнучкого вала замість прямого напилка можна встановити спеціальний патрон із закріпленим у ньому фасонним напилком-шарошкою. Такі напилки дуже доцільно застосовувати під час обпилювання внутрішніх порожнин і інших поверхонь у труд- ноприступних місцях.

151Поряд із застосуванням переносних обпилювальних машинок доцільно використовувати механічні (стаціонарні) обпилювальні верстати.

В обпилювальному верстаті (рис. 151, а) рух від електродвигуна через пасову передачу 5 передається у коробку швидкостей 4 верстата. Тут обертальний рух перетворюється у зворотно-поступаль- ний і передається ведучому штоку 2, що переміщується вгору і вниз у втулках, закріплених на кришці коробки швидкостей і стояку 1 верстата. На штоку 2 гвинтовими затискачами закріплені верхній 14 і нижній З кронштейни, призначені для встановлювання і передавання робочого руху напилку 12. Машинні напилки зверху закріплюються в патроні 13, а внизу встановлюються з допомогою наявного у них центра в конусне заглиблення нижнього кронштейна 3. Схема взаємного розміщення напилка і заготовки на столі обпилювального верстата показана на рис. 151,6.

Залежно від довжини напилка відстань між верхнім 14 і нижнім З кронштейнами регулюється переміщенням їх по штоку 2 і закріпленням гвинтовими баранчиками, вкрученими у патрон 13. Зворотно-поступальний рух штока 2 через кронштейни передається напилку 12, що обпилює проріз або контур заготовки 10, встановленої на підйомно-поворотному столі 9 і закріпленої притискачами 11. Переміщення стола здійснюється за допомогою гвинта 8. У нижній частині 7 корпуса верстата змонтовані дві педалі 6, при натискуванні на які відбувається пуск або зупинка верстата.

Для обпилювання поверхонь, розміщених під різними кутами, стіл верстата має поворотний пристрій. Оброблювана заготовка підводиться вручну і підтискується до напилка.

Число подвійних ходів напилка на обпилювальному верстаті коливається в межах від 75 до 340 за хвилину. Це менше, ніж число подвійних ходів ручних електричних або пневматичних напилків, але цілком достатньо для інтенсивного знімання металу. Залежно від матеріалу обпилюваної заготовки рекомендується вибирати таке число подвійних ходів напилка: для вуглецевих сталей і чавуну 75—120 ходів за хвилину, для конструкційних сталей 100— 150 ходів за хвилину.

На верстаті успішно провадиться механічне обпилювання прорізів, пройм і контурів різноманітних деталей машин і штампів. Замінивши напилок ножівковим полотном, можна провадити розрізування заготовок.

Зачищання деталей і знімання задирок. Після обробки деталей на верстатах на їх поверхнях звичайно залишаються сліди від різального інструменту і задирки, які підлягають зачищанню. Цю роботу виконує слюсар. Найпростіший спосіб зачищання — зачищання щітками і ручне обпилювання різними напилками з наступним ручним зачищанням шкурками, абразивним папером, брусками.

Механізація зачищання задирок здійснюється за допомогою шліфувальних машинок і різних пристроїв, використання піскоструминних апаратів, застосування хімічних процесів і т. п. Так, наприклад, наведені на рис. 150 ручні шліфувальні машинки можна успішно застосовувати для зачищання поверхонь. Дуже ефективне зачищання поверхонь також на спеціальних верстатах з безконечною абразивною стрічкою.

Поверхні, до чистоти яких пред'являються невисокі вимоги, піддають обдуванню піском на піскоструминному апараті або зачищають металевими щітками.

Задирки часто знімаються з допомогою переносних свердлильних і обпилювальних машинок, в яких як інструмент використовуються напилки, шарошки і абразивні круги.

За останній час для знімання задирок часто застосовується хімічне зачищання в лужних і кислотних ваннах. Процес відбувається дуже швидко. При занурюванні деталі не більше ніж на 2 хв у ванну з розчином розплавлених азотнонатрієвих і фосфоронатрієвих солей (при температурі до 140° С) задирки, що виступають з металу, розчиняються. Широко застосовується також електрохімічне світле очищення поверхневих дефектів — іржі та окалини — на стальних деталях складної конфігурації. Порівняно з ручним слюсарним зачищанням час обробки цим способом зменшується вдвоє. Процес розроблений і успішно застосовується на московському інструментальному заводі «Калибр».

На вітчизняних заводах, а також за кордоном значного поширення набуває спосіб очищення деталей розчином, що знаходиться під дією ультразвукових коливань. Суть методу полягає в тому, що в зоні ультразвукових коливань розчин починає вібрувати з частотою джерела коливань. Створюється інтенсивне вихрове бурління, під дією якого всі частинки, що забруднюють поверхню деталі, майже миттєво змиваються навіть при наявності поверхонь складної форми. Якість і швидкість очищення в значній мірі залежить від складу робочої рідини. Розчини, що хімічно діють на частинки поверхні деталі, прискорюють і поліпшують процес очищення.

26.12.2015
1355

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!