Технологічні особливості термічної обробки легованої сталі

У легованих сталях процеси нагрівання і охолодження, пов'язані з термообробкою, помітно відрізняються від подібних процесів при обробці вуглецевих сталей. Температуру нагрівання деталей, виготовлених з високолегованих сталей, слід вибирати на основі даних, добутих експериментально для кожної сталі. У цьому випадку користуватись діаграмою «залізо—вуглець» не можна.

Тривалість нагрівання деталей слід розраховувати, користуючись формулами Нагрівання треба вести так, щоб унеможливити великі перепади температур між поверхнею і серцевиною деталі.

Вироби складної конфігурації необхідно попередньо дослідити з метою встановлення оптимальної для них швидкості нагрівання і допустимих перепадів температур між окремими елементами. Слід зазначити, що незначне перегрівання легованої сталі не є небезпечним, оскільки легуючі елементи перешкоджають росту зерен аустеніту, завдяки чому сталь не перегрівається.

Охолоджувати леговані сталі треба більш повільно (порівняно з вуглецевими), оскільки легуючі елементи значно підвищують стійкість аустеніту.

Критична швидкість охолодження при гартуванні залежить від вмісту в сталі легованих елементів. Встановлено, що введення N1, Сг, \У, Мп і Мо значно знижує, а введення Со і Бі навпаки підвищує критичну швидкість охолодження. Мо у комбінації з Сг і ІМі у сотні разів знижує критичну швидкість охолодження, тому сталі, які містять ці компоненти, здатні загартовуватись навіть при охолодженні на повітрі.

Через значне зниження мартенситної точки під дією легуючих елементів і збільшення залишкового аустеніту при гартуванні часто виникає потреба в термічній обробці сталі холодом.

Способами нормалізації або відпалюванням не завжди можна пом'якшити леговану сталь, бо охолодження на повітрі іноді може призвести до загартовування. Тому леговані сталі пом'якшують за допомогою високого відпуску.

Збільшення глибини прогартовуваності дозволяє охолоджувати деталі, виготовлені з легованої сталі, значно повільніше, ніж деталі з вуглецевих сталей. Навіть порівняно великі деталі можна охолоджувати у маслі або на повітрі, що забезпечує подовження часу мартенситно- го перетворення і значно зменшує напруги гартування, які є причиною жолоблення деталей і появи тріщин.

Оскільки легуючі елементи гальмують процеси перетворення мартенситу під час відпуску, то леговані сталі відпускають при більш високих температурах і протягом більш тривалого часу. Добрі наслідки дає застосування хіміко-термічної обробки легованих сталей.

Цементування й азотування легованих сталей не супроводжується ростом зерен навіть при підвищених температурах. Сг, Мо і А1 забезпечують високоякісне азотування.

26.12.2015
609

Комментарии

Нет комментариев. Ваш будет первым!